Минулого тижня студенти Європи спробували об’єднати свої зусилля. Активісти з різних країн зустрілись у Парижі, аби висловити свою солідарність та поділитись досвідом боротьби за якісну і доступну освіту. Такий досвід є і у нас, українських студентів. Тож активістам “Прямої дії”, котрі відправились до столиці Франції, було про що розповісти європейським колегам.
 

Нижче ми публікуємо спільну заяву учасників міжнародної зустрічі у Парижі, серед підписантів якої є і Незалежна студентська профспілка “Пряма дія”
Париж — Зустріч у Cен-Дені, 11-13 лютого 2011
СПІЛЬНА ЗАЯВА
Ми, студенти та прекаризовані робітники Європи, Тунісу, Японії, США, Канади, Мексики, Чилі, Перу і Аргентини, що зібрались у Парижі з 11 по 13 лютого 2011 року, аби обговорити та зорганізувати спільну мережу, яка базуватиметься на нашій спільній боротьбі. Також намагались приїхати студенти країн Магрибу та Гамбії, але Франція відмовила їм у в’їзді. Ми вимагаємо вільної циркуляції людей нарівні із вільною циркуляцією боротьби.
В останні кілька років наш рух розглядав Європу як простір конфліктів проти корпоратизації університетів та прекаризації. Ця зустріч у Парижі та революційні рухи Середземномор’я дозволяють нам зробити важливий крок назустріч новій Європі без політики економії, та назустріч повстаннями у Магрибі.
Ми є поколінням, хто живе у перманентному стані нестабільності: університет більш не є ліфтом вертикальної соціальної мобільності, але фабрикою по виробництву фрілансерів. Не є університет і закритою спільнотою: наша боротьба за добробут, роботу та вільне циркулювання знання і людей не закінчується на виході з навчальної установи.
Потреба у спільній студентській мережі витікає з нашої боротьбі із Болонським процесом та урізанням освітніх бюджетів, які Європа використовує у відповідь на кризу.
Доки державні та приватні інтереси поєднуються у процесі корпоратизації університетів, наша боротьба не має на меті захист статус-кво. Уряди кидають зусилля на порятунок банків і водночас скорочують видатки на освіту. Ми хочемо робити власні університети — універститети, що існують у нашому досвіді автономної освіти, альтернативних досліджень та вільних шкіл. Це вільні університети, що керуються студентами, прекаризованими робітниками та мігрантами; університети без кордонів.
На цих вихідних ми поділилися і обговорили різні мови та спільні практики конфліктів — демонстрації, окупації та страйки. Ми сформулювали та поліпшили наші спільні вимоги: за вільний доступ до університетів замість зростання тарифів та вартості навчання, за нові програми забезпечення і спільні права у відповідь на боргову кабалу та монетизацію нашого життя, та за освіту, що базується на співпраці, замість конкуренції та ієрархій.
На основі цієї спільної заяви:
- Ми закликаємо до спільних та міжнаціональних днів дій 24, 25 та 26 березня 2011 року: проти банків, фінансової системи постійного боргу та заходів економії, за вільну освіту та вільне переміщення людей і знань.
- Ми створимо спільний перелік дій та автономне комунікаційне медіа.
- Ми сприятимемо велику поїздку та зустріч в Тунісі, оскільки боротьба у Магрибі — це наша боротьба.
- Ми зустрінемось знову у Лондоні у червні.
- Ми будемо частиною контр-саміту Великої вісімки у Діжоні (Франція) 5-7 червня.
Боротьба та взаємодопомога, ось наш спільний Париж!
Fighting and cooperating, this is our Paris Common!