После серии побед на Западе и Центре Украины на местном уровне, актив партии ВО «Свобода» ставит перед собой серьезные задачи. Завышенные амбиции вождей, низкий уровень финансовой самостоятельности, а также разрыв между «официальными» и «неформальными» лидерами могут закончиться расколом партии или запланированными жертвами – за счет молодых радикалов. Этих юных звезд националистической политики.
Послушайте!
Ведь, если звезды зажигают - значит — это кому-нибудь нужно?
Значит — кто-то хочет, чтобы они были?
Значит — кто-то называет эти плевочки жемчужиной?
Так писал Маяковский. Конечно не о социал-националистах, но эти образы очень точно описывают положение дел на крайне правом фланге украинской политики. Мы разъясним эту мысль в самом конце статьи. Всему свое время.
В проправительственных пропагандистских шоу Шустера, Киселева и Куликова основными спикерами от «Свободы» являются Олег Тягнибок, Юрий Михальчишин и Андрей Ильенко. Двое последних известны своим пламенным социал-национализмом, в то время как первый не устает утверждать: «Национализм – это любовь». Этим различия двух поколений активистов ВОС не ограничиваются.
Несмотря на высокую дисциплинированность партии (во время выдачи партийного билета новые партийцы ДАЖЕ подписывают Дисциплинарный статут), в ней видны линии разлома. Причиной возможного раскола или конфликта между молодыми и старыми «насосами» (1) может стать чисто имущественный разрыв. Поколение Олега Тягнибока – те, кто начинал в Варте Руха и СНПУ в 1990-х годах – это люди среднего возраста, среди них много бизнесменов или просто успешных политиков. Напомним, еще недавно сам Тягнибок имел мандат парламентария. Почтили своим присутствием Раду также бывшие идеологи СНПУ Юрий Криворучко и Андрей Парубий. Во львовском регионе хорошо известны дизайнер Нестор Пронюк (покинувший ряды ради участия в избирательных проектах Ющенко) и рекламщик Леонтий Мартынюк, стоявшие у истоков и считающие «Свободу» своим детищем.
Собственно, если сама «Свобода» строится аппаратчиком Тягныбоком под себя, то сфера ее дружественной политики шире. Даже бывший вождь Андрушкив и тот выступает в поддержку организации, хотя и с определенными идеологическими оговорками. Партия подметает как пылесосом не только электорат нацдемов, но имеет устойчивую социальную базу в среде галицкой буржуазии. Последняя видит в «Свободе» вменяемых и договороспособных политических акторов, «исполняющих номер». Сколько бы не ревновал Тягныбок, но партия все равно опирается на миф СНПУ в которой он играл одну из ролей. Всего лишь одну и не самую главную. И без поддержки партийного бизнеса и внешних вливаний со стороны «креативного класса»(2) избирательная машина начнет буксовать. А без идеологически близких правых «оранжевых» она окажется в идеологической изоляции. Тягнибок должен быть респектабелен.
С другой стороны, фактор возможного партийного разлома – молодежь, массово хлынувшая в местные структуры «Свободы». Рост количество молодежи в рядах партии является закономерным: остальные движения, которые позиционировали себя как националистические, сошли на нет. Они покрылись нафталиновым налетом вечеров памяти и легкой дымкой алкоголизма. Бывшие унсовцы делят несуществующий уже бренд, Дмитрий Корчинский (вы еще не забыли этого усатого мужчину?) занимается эпатажем, экс-вожди ДСУ (была такая партия – Державна самостийнисть Украины) навещают Холодный Яр и почитывают-пописывают исторические романчики. Им не хватает задора и способности юных недоучек верить в противоречивую мешанину в стиле раннего УНА-УНСО, которой пичкает неофитов Михальчишин. Колени членов национал-демократических партий сгибаются не так хорошо, а избыток знаний мешает выполнять приказы. Никчемные старперы, которые осталась в прошлом веке. Именно радикальная молодежь составляет костяк «Маршей УПА» и «встреч ветеранов» во Львове 9 мая, а не пропащее поколение клинических «рухофренов». За ними будущее патриотической политики, если такое будущее у патриотической политики есть.
Непременными лидерами всех без исключения массовых мероприятий партии являются уроженец Львова Юрий Михальчишин и воспитанник киевской артистической богемы Андрей Ильенко. От свободовцев старшего поколения их отличает неустроенность в жизни, наличие бытовых и личных проблем. Так, в своем интервью Михальчишин признался: «В идеале было бы дождаться победы национальной революции, а тогда устраивать личную жизнь». О самом Юрии в той же публикации сказано: «Живет с родителями в районе Новый Львов. В центр ходит пешком». Невзирая на популярность отца, Ильенко также нельзя назвать мажором – хоть и выглядит более сыто, чем его галицкий коллега, но одевается в недорогую куртку и ездит в метрополитене. Между прочим, заметим, что Ирина Фарион разведена, а в ноябре призналась журналу что влюблена: наверное, этот факт заставит нас смотреть под другим углом на некоторую комичную экзальтированность пани Ирины.
В то же время Олег Тягнибок, согласно декларации, которую он подал как кандидат на пост Президента Украины, 188,596 тысячи гривен дохода, квартиру и джип Toyota Landcruiser. С точки зрения двух молодых вожаков-интеллигентов – научного сотрудника Михальшина и аспиранта Ильенко – Тягнибок является типичным буржуа, топить коих они призывают в реках украинской национальной революции.
Нельзя также назвать бедным артиста Богдана Бенюка, который за невинными шутками прячет неисчерпаемый заряд мизантропии. Бенюк – звезда театра и кино, не брезгующая сниматься на билбордах с рекламой ряженки или же в российских военно-патриотических фильмах типа «Кандагара», в роли подленького и гаденького «хохла».
«Образ придурковатого хохла вполне добротно (как и все, что он делает на сцене) воплотил актер Театра им. И. Франко Богдан Бенюк. Правда, участие «махрового националиста» в героическом российском кино крайне возмутило «прогрессивную общественность» пошиба витренковцев и «русских блоков». Но чего возмущаться? Украинец изображен мягкотелым и трусливим размазней-тряпкой. В то время как остальные герои, несмотря на эпизодические внутренние недоразумения, демонстрируют почти нордический русский характер, наш герой не просто лирик («такие сережки для дочки видел…») — он все время трясется от страха, скулит и капризничает», — пишет Алексей Редченко .
Далее в тексте рецензии критик конкретизирует с кого именно рисуется, сыгранный Бенюком «хохол»: «В экипаже действительно был штурман с украинской фамилией — Александр Здор, даже борщ варил…. Но такого, как Бенюк, ну точно не было. Так зачем он им понадобился? Российская критика объяснила исчерпывающе: «Учитывая, что наш кинематограф берет пример с американского, естественно, в «Кандагаре» появился украинец, незатейливый такой», а российские зрители — популярно: «Украинец, туповатый и смешной нацмен. В США для таких ролей используют негров, а у нас вместо негров теперь украинцы»».
Понятно что такого человека не должны были бы держать в партии. Это явный эстетический антипод Ильенко-старшего. Хорошего оператора, режиссера спорных способностей, но человека все же убежденного и не менявшего свои взгляды на деньги.
Кто следит за участием «Свободы» в выборах, замечал: избирательные фонды получают лишь те люди, которые находятся поближе к Тягнибоку. Многие партийные функционеры даже не мечтают о зарплате – при напоминаниях о ней они получают в ответ вой об измене нации и превалирования духовных ценностей над материальными. К слову, цветущий вид Тягнибока и Бенюка свидетельствует о немного других приоритетах этих руководящих лиц партии.
Михальчишину, а особенно тем, на ком он зарабатывает авторитет – правым автономам и уличным хулиганам – такое преуспевание не светит. Их лица всегда будут худее, чем у вождей. И не стоит надеяться на то, что партия очистится от «буржуазных перерожденцев», о чем так мило намекает в своих лекциях о китайской маоистской «культурной революции» Юрко Михальчишин. Лидеры партии не заинтересованы в том, чтобы молодой амбициозный человек обрел независимость и сделал переворот в партии. В то же время действия Михальчишина во время майских волнений 2011 года свидетельствуют о том, что дальнейшая радикализация риторики и действий – единственный путь не растерять собранных людей. Ну и получить похвалу от вождя «Свободы» (что «в теории» означает возможность дерибанить крохи из денег на суточные и проезд участников «массовки) и терпеливо ждать удачного момента для внутрипартийного путча.
Впрочем, грань между призрачным успехом и 100% поражением здесь тонкая. Андрей Ильенко и Юрий Михальчишин в любой момент могут попасть за решетку как организаторы, в лучшем случае, волнений, в худшем – преступной группировки. Любовь к силовому разрешению вопросов руками менее образованных побратимов – одна из любимейших тактик г-на Ильенко. К сожалению, они не учитывают, что для Тягнибока они такое же «топливо в пожаре революции», как и автономные «друзи» из Сыхова или Троещины для них самих. Барыги всегда находятся в верхушке пищевой цепочки. Интеллигенты могут одурачить юных гопников, но всегда продуют бизнесменам, даже если люмпен-интеллигент имеет степень в области политологии и папу-шахматиста. Так устроена буржуазная политика. Напомним, лидеры оппозиции в 2001 году щедро раздавали обещания ребятам из УНСО, которые вступили в драку с милицией. Эдуард Коваленко, приговоренный за разгон остатков Оранжевой революции в Киеве, также божился, что люди из власти (тогда уже оранжевой) давали ему гарантии.
Нет единства и между двумя молодыми вождями. При идеологическом сходстве они все же используют разный организационный подход. Ильенко опирается на партийную молодежь. В то же время Михальчишин выстраивает параллельную сетевую структуру на базе национал-автономных групп. «Ильенковцы» в частных беседах называют позицию Михальчишина «авантюристической» и «левацко-коммуняцкой». Недавний конфликт между промихальчишинскими и проильенковскими молодыми ультраправыми активистами в интернете едва не завершился мордобоем в реальной жизни. Сегодня они не готовы выступить единым фронтом против партийного руководства.
Посадить в тюрьму лидеров более радикальной части партии – тонкий политтехнологический трюк для Олега Тягнибока. С одной стороны – он получит медиаповод и эфиры на телеэкранах, партия засияет ореолом преследуемой (соответственно, такой, которую боится власть), а электорат поблагодарит за это бюллетенями. С другой стороны – старшей гвардии удастся убрать амбициозных молодых людей, мало понимающих в тонкостях экономики и бизнеса. Ведь «экономика и бизнес» уже давно заменили для вождей «украинскую идею».
Страх перед молодой порослью не кажется таким уж беспричинным, если мы вспомним историю предшественников «Свободы». Украинский национализм с момента возникновения базировался на принципах волюнтаризма, личной амбициозности и других «ницшеанских» качествах. Собственно Михальчишин и Ильенко в удобный момент могут сделать с ВО «Свобода» то, что Бандера сделал с ОУН Андрея Мельника в канун войны, или же – с УПА Тараса Боровца во время оной. Не странно, если горячие юнцы, пока что воюющие на страницах блогов и пугающие престарелых ветеранов ВОВ, «спишут» лидера и пораньше. В таком случае они также могли бы заявить о «длинной руке Москвы» и неплохо подзаработать на партии, получив депутатскую неприкосновенность в подарок.
Вы думаете, что Рем или братья Штрассеры упустили бы возможность сбросить Гитлера и занять его место? Гитлер сделал то, что не смог Мельник. Способность своевременно (не раньше и не позже положенного срока!) «слить» юных конкурентов Михальчишина и Ильенко будет признаком политической зрелости Тягныбока.
Молодежь получит симуляцию революции и чувство единения с героями освободительной борьбы, а Тягнибок – ожидаемый мандат, связи и финансовое благополучие. «Богу Богово – кесарю кесарево». Не за горами 2012 год – карты на стол, панове, пора сбрасывать «шестерки»!
Вот так политическая звезда молодых может перестать «светить». Это был ведь не свет, а блеск. Причем не жемчуга, а плевка.
———————————————————————————-
ПРИМЕЧАНИЯ
1) Так звали членов партии в смутные 90-е.
2) Модное русское словцо, которым пытаются переименовать буржуа, придав этому тусклому социальному слою гламурный блеск.
На адрес ЛС пришли новые демотиваторы о ВО «Свободе». Их тематика перекликается с помещенной выше статьей, хотя юмор несколько грубоват.
ССЫЛКИ ПО ТЕМЕ:
Черный блок, автономы и… неонациcты
Тов. Джон Доу: Карл Шмитт в журнале „Політична критика” (перевод на русский)
Тов. Джон Доу: Карл Шмітт у „Політичній критиці”
Український «Херут» та ізраїльська «Свобода»
Табачник и ВО «Свобода» спелись?
Оцінка подій 9-го травня у Львові
9 травня. Конструктивний «державницький» конфлікт
Про „ліве” й „праве”. Понеділок 9те – п’ятниця 13те
Понурі націоналісти. «Сонцисти»
Это – студенты, а это – партийные провокаторы
Фото провокаторів на студентській демо 28.02.11
“Свобода” грає на руку лобістам антистудентських реформ?
Почётный президент Могилянки призывает студентов давать отпор ультраправым провокаторам






Комментарі (15)
приданий читач пишет:
27 Дек 2011
матеріал статті схожий на звичайну пліткарську жовтуху,автор багато чого явно писав із серії -як не допишу,то добрешу.дуже не приємно таке читати.сподіваюсь ваші читачі розуміють що нічого правдивого у статті і близько не написано.Іллєнко та Міхальчишин справжні українці яких ще треба пошукати,а ви,автор,пишіть краще про тих хто чесним шляхом заробив на бентлі чи мазератті та роз’їзджає по українським дорогам. І ще,в одязі ви зовсім не розбираютесь!сходіть на шопінг,подивіться що скільки коштує.
maestro пишет:
27 Дек 2011
Це нам пише пан Іллєнко або людина що добре знається на ціні одягу. Адже єдиний раз авторка згадувала саме ціну куртки пана Іллєнка. Ми повірили їй на слово про «недорогую куртку». Вона помилилася? Куртка дорога? Скільки коштує?
Якщо Ви просто знавець цін, то у нас є до Вас пропозиція. Не могли б Ви просто вести сторінку огляду шмоток лідерів правого руху? Нажаль, редактори та дописувачі ЛС не знаються на автомобілях, косметиці та одягу. Ми будемо Вам дуже вдячні за допомогу.
В.З. пишет:
28 Дек 2011
Стаття приписує Свободі те, чого немає: Іллєнко і Михальчишин ніяк не заперечували авторитету Тягнибока.
З іншої сторони — це якась просвободівська мазохістська пропаганда їхньої сили і впливу.
Для ЛС і лівих Свобода взагалі стала темою зациклення.
Коротше, авториха продовжила цикл, хоча це частіше, ніж раз на місяць)))
maestro пишет:
28 Дек 2011
Не будемо зважати на ваші сексистські жарти. Це і так багато говорить про Ваш культурний рівень…
Спитайте самі себе: «скільки б протримався у партії керівник місцевої організації, якби ПУБЛІЧНО ставив під сумнів авторитет провідника?» І ще спитате себе про те як має діяти той, хто хоче із часом посісти місце лідера. І не з ласки спонсорів та «вождя»… Подумайте про це. Ну, і згадайте як у партії розподіляється бобло і чому підозрілість Тягнибока у партбудівництві межує із параноєю.
Кобра пишет:
28 Дек 2011
Мені, як «сонцисту», було дуже приємно почитати цю статтю!
І треба зазнчити, написана вона дуже добре. Автор, браво! Я от читаю, і щиро замислююсь — «а може ви маєте рацію?».
Але це логічно. Не маючи у чому звинуватити партію, ви беретесь до висмоктаної з пальця демагогії про те, що може колись-там трапиться. А Михальчишин і Іллєнко — ваші вороги №1 в «Свободі», адже мають саму чітку соціальну позицію, що напряму загрожує вам і вашому гнилому руху.
А так як роки вашої роботи, вочевидь, пішли на смарку, вам нічого не лишається як поливати брудом інших. Нагадаю вам, що «Свобода» ще навіть не в парламенті, не має грошей, впливу, влади. А от же і відповідальності за ситуацію в країні нести не може. Але на ситуацію вам пофіг, бруднити «фашистів» вам примєніше, та і звичнішеф
Якби ваша дрібний рух ліваків-демагогів мав би якісь перспективи, навряд би ви витрачалиб час саме на це.
maestro пишет:
28 Дек 2011
Найнеприємнішими нашими опонетами є саме ваша організація (СНА). Ви найчастіше та найпослідовніше діяли переслідуючи нас фізично. Насправді, якщо б нами рухали тільки міркування помсти, то ми б кожного місяця писали б про «васильківських терористів». Ми цього не робимо. Бо у звинувачення на адресу ваших поплічників та «співучасників» не віримо.
Ми пишемо тільки про те у що виримо. Це одне із принципових міркуваннь. Пропагада є результативною, якщо вона є щирою.
Кобра пишет:
28 Дек 2011
Як в партії розподіляється бабло, тобто мізерні по політичним міркам гроші, отримані з внесків я знаю. Тож за увесь час свого членства, жодних нечесних махінацій з ним не помітив. Але вам, звичайно, краще відомо!)
СНА, фактично, вже не існує. Тим паче в Києві. А накривали вони вас тому, що більш важливих справ у них нема.
Повідомляю вас, неосвідчені інтернет-воїни, що «сонцист» — скорочення від «соціальний націоналіст». А СН офіційна ідеологія Свободи. Так що, сонцисти не тільки в Патріоті. Могли б хоч почитати щось, перед тим як строчити епоси про партію. Але враховуючи, що вся ваша аргументація вилами по воді писана, ясно що воно вам не потрібно.
maestro пишет:
28 Дек 2011
«мізерні по політичним міркам гроші, отримані з внесків я знаю»
За ці внески підтримувати існування власної продакшен-студії неможливо. Так само, як і проводити такі потужні кампанії у медіа під час виборів. Я не буду згадувати про «економічну раду» про яку говорив Тягнибок і таке інше. В цьому сенсі ваші фінанси подібні до КПУшних. Внески+спонсорська допомога. У інших партій внесків вааапчє немає.
«СНА, фактично, вже не існує. Тим паче в Києві. А накривали вони вас тому, що більш важливих справ у них нема.»
Навколосвободівська молодь просто гірше організована та не так ідеологічно мотивована. Маои інцеденти і з ними, але справжні
«Повідомляю вас, неосвідчені інтернет-воїни, що «сонцист» – скорочення від «соціальний націоналіст».»
Помиляєтесь. Це термін «насос».
А от сонцист чітко асоціюється із СНА. Хоча після їхнього остаточного розгрому ви можете його привласнити і собі. Подякуйте за це СБУ.
Мені хотіілося б зрозуміти у чому проявляються успіхи ВО «Свобода» у соціальній царині. Бо мені здається, що у полоні ілюзій перебуваєте саме Ви.
maestro пишет:
28 Дек 2011
«СНА, фактично, вже не існує.»
Тепер вимушений погодитися. СБУ залишила вас без конкуренції:
http://bilozerska.livejournal.com/564092.html
Кобра пишет:
28 Дек 2011
«Економічні рада» це ті самі свободівці, які роблять членські внески. Тільки грошей в них більше. На відміну від вас, ми немаємо ненависті до людини лише за те, що вона заробляє не 2000 грн, а наприклад 5000. Чи ви думаєте що економічна рада — це по десять міліонерів в кожному осередку? =)
КПУ?))))))) Ви видаєте бажане за дійсне!) КПУ 20 років парламентська партія. Додайте до цього статки старих «комуністів» з радянських часів і дружні зв’язки з владою. Смішно порівнювати їх з нами.
Свободівська молодь має справи по важливіше, ніж махати всяких гоміків. Це звичайно справа приємна, але Україні з того користі не багато буде. На відміну від друзів з ПУ, ми це розумієм. І ви, доречі, теж це розумієте. Такі вороги як ПУ-СНА вам значно зручніші — на них завжди можна ткнути пальцем, мол «подивіться на цих гидких фашистів!», бо нічого корисного окрім пару разів накритої ПД вони не зробили. Зі свободівцями все складніше, така тактика не спрацює. Тож вам і доводиться писати брудненькі статті і обливати віртуальним брудом.
Я писав про перспективи, а не про успіхи. Але певні успіхи теж є.
Наприклад повна монополія у «збережи старий Київ» та регулярні акції як http://videokyiv.org.ua/?p=108
Екологічні акції ( http://videokyiv.org.ua/?p=99 )
Спортивнізмагання і акції, як наприклад http://www.svoboda.kiev.ua/diyalnist/novyny/026508/
Допомога сиротам — http://www.svoboda.kiev.ua/diyalnist/novyny/026692/
Різні інші заходи на захист простих киян http://www.svoboda.kiev.ua/diyalnist/novyny/026345/
І моє найулюбленіше — http://www.youtube.com/watch?v=1w4pvJhl8Hc Обов’язково подивись. Простий київський мужик Вадим, далекий від політики просив допомогу у різних організацій. Тільки Свобода погодилась допомогти. Ми зібрали тоді до 20 людей і встали на його захист, не відступивши навіть перед нападом рейдерів. Я і ще двоє хлопців провели в його квартирі цілу добу, охороняючи її до приходу основних сил. Деяких наших тоді отруїли газом, декого сильно побили. Після цього нас усіх затримала міліція. Але його квартиру ми тоді саме відстояли.
Чому він звернувся до нас? Може то му що Свобода має репутацію партії, що відповідає за свої слова в очах простих громадян? Я, «фашист», який «ділить гроші» в «буржуахній» партії там був. А де були всі ви, любителі трудівників і пролетаріату?
maestro пишет:
28 Дек 2011
Шановний, тоді всі члени редакційної ради ЛС мали б бути у вашій економічній раді. «Сара Хасіс» заробляє трохи менше, а інші саме 5000 на місяць і заробляють. Тому приклад не зовсім вдалий.
Може варто все-таки називати реалістичніші цифри і визнати що Свобода є популістською партією БУРЖУАЗІЇ.
Саме із КПУ і варто порівнювати. Партії одного штибу. Це дві ідеологічні консервативні партії.
Цікава обмовка : «Свободівська молодь має справи по важливіше, ніж махати всяких гоміків.» Може це пов»язано із тим, що можуть «відгрести» від молодих лівих? Таке траплялось вже кілька разів. Після цього навколо»свободівський» молодняк припинила «акції». А от СНА від ліваків відгрібали рідше, ніж ліві від них. Так що тут логіка залізна.
Про «монополію у ЗСК». За сюжет у «партійному продакшені» довелося вибачатися перед іншими членами ЗСК. Так що не варто перебільшувати своє значення у цій ініціативі.
І про інші акції я так само можу сказати. Навіть, про захист гуртожитків від виселення. Хлопці, ви робите те саме що й ми. І з тим самим, якщо не меншим результатом.
Соціальної бази немає. Ви не розбудували організацій, що базувалися б на соціальних групах та відтворювали політичну філософію. Моєе ближче до виборів вам це станеться у пригоді, як матеріал для піару, але це не є завоювання мас заради «революції національної та соціальної». Ну, не смішіть мої капці.
А тепер про розміри витрат. НА ЯКІ ГРОШІ УРТИМУЄТЬСЯ ПРОДАКШЕН-СТУДІЯ? ЗВІДКИ ГРОШІ НА ЧИ НЕ НАЙДОРОЖЧІ РЕКЛАМНІ КАМПАНІЇ ПІД ЧАС ВИБОРІВ? Я не буду слідом за газетою «Комуніст» висувати звинувачення в «олігархічному фінансуванні». Я просто скажу, що витрати явно завеликі для такого джерела доходів як «членські внески». Подумайте над відповіддю у вільний час. Сподіваюся, що Ваша поштова адреса не свідчить про Ваши здатність оцінювати дійсність.
maestro пишет:
28 Дек 2011
«Обов’язково подивись. Простий київський мужик Вадим, далекий від політики просив допомогу у різних організацій. Тільки Свобода погодилась допомогти. Ми зібрали тоді до 20 людей і встали на його захист, не відступивши навіть перед нападом рейдерів. Я і ще двоє хлопців провели в його квартирі цілу добу, охороняючи її до приходу основних сил. Деяких наших тоді отруїли газом, декого сильно побили. Після цього нас усіх затримала міліція. Але його квартиру ми тоді саме відстояли.»
А Ви працюете рес-секретарем на громадських засадах чи щось доплачують?
maestro пишет:
28 Дек 2011
Здається, що найбільше правих, що тут дописують турбує теза, яку вони старанно обходять у дописах.
ОТ ЦЯ ТЕЗА:
«Способность своевременно (не раньше и не позже положенного срока!) «слить» юных конкурентов Михальчишина и Ильенко будет признаком политической зрелости Тягныбока.»
Насправді, вам не варто сильно перейматися. Чим більше ми будемо про ЦЕ говорити, тим менше у вас (молодих свободівців) шансів сісти до в»язниці.
Костя пишет:
29 Дек 2011
Те саме що і ви? Не сміши. Нічого окрім акцій за права секс меншин останнім часом не робите. А ми робимо конкретні справи. На це ти нічого заперечити не можеш, тому і кажеш всяку маячню. Але факт лишається фактом — Свобода діє.
Те що Задірака добре заробляє, на своїх дописах про мажорні вечірки, я не сумнівався)
За всю мою діяльність в партії я не отримав нi копійки.
Про дорогі виборч компанії це відверта брехня. Ти це чудово знаєш. У Свободи найдешевші рекламні компанії, серед партій такого рівня.
maestro пишет:
29 Дек 2011
«Те саме що і ви? Не сміши. Нічого окрім акцій за права секс меншин останнім часом не робите. А ми робимо конкретні справи. На це ти нічого заперечити не можеш, тому і кажеш всяку маячню. Але факт лишається фактом – Свобода діє.»
Ну, якщо читати сайт ВО «Свобода», то безумовно.
» Те що Задірака добре заробляє, на своїх дописах про мажорні вечірки, я не сумнівався)»
Ти про це? http://www.mediabusiness.com.ua/content/view/26969/48/lang,ru/
Це робота. Панімаш. Я не стололаз, що як «ЧорКомівці» що підбирають по фуршетам дармовий шампусік
(саме на телетріумфі я їх і бачив при костюмчиках і з келихам у руках), я туди хожу писати матеріали. Мені бобло за політику не дають, а працювати треба. Тато з мамою також утримувати мене не можуть.
«За всю мою діяльність в партії я не отримав нi копійки.»
А за іншу політику? Не соромся, скажи. Про культ наживи у правих у нас ходять легенди.
«Про дорогі виборч компанії це відверта брехня. Ти це чудово знаєш. У Свободи найдешевші рекламні компанії, серед партій такого рівня.»
Такого? Це ти про позапарламентську партію? Витрати величезні, звісно, якщо ти розумієш скільки може коштувати ваша звичайна (гроші на продакшен-студії, непропорційна реальному електоральному впливу присутність на ток-шоу) і «екстренна» (на виборах) пропаганда. Бобло у партії є і витрачається його багато.